Бізнесмени 21 століття працюють у режимі багатозадачності. Цього ж вміння вони вимагають від своїх підлеглих. Зворотний бік багатозадачності – зниження якості. Чи є обхідні шляхи? Як керівництву компаній заощадити, і водночас не «виносити мозок» собі та своїм співробітникам?
У мережі Інтернет розміщується все більше вакансій, на які потрібно “і читець, і жнець, і в дуду дудець”. Нічого дивного: в умовах економічної кризи зарплатні бюджети компаній суттєво «впали», а завдання розвитку бізнесу в гостро-конкурентному середовищі стали все складнішими. Як піднятися на більш високий рівень організації своєї комерційної діяльності, збільшити продажі, налаштувати роботу з персоналом, оптимізувати та регламентувати бізнес-процеси, не йдучи класичним шляхом збільшення «поголів’я» співробітників?
Дамоклів меч багатозадачності
Керівники компаній знаходять однозначну відповідь на це запитання: співробітники мають працювати у режимі багатозадачності. І ось вам звичайна буденна картина: на вашому ноуті відкрито 20 вкладок, і ви перескакуєте з однієї на іншу, встигаючи прочитати дві пропозиції. У цей час ви перекидаєтеся репліками в чаті, жуєте бутерброд і слухаєте улюблений трек. Здається, що ви встигаєте багато… Але практика показує, що ефективність падає. Швидкість виконання завдань гальмується, Ви нервуєте і вирощуєте в собі почуття провини. Ваш керівник незадоволений і починає думати про зміну персоналу. До кінця дня Ви морально вимотуєтесь і думаєте лише про одне: скоріше б додому. Знайома ситуація? Насправді ж нічого страшного і надзвичайного не відбувається. Можливості мозку людини, розпорошеного на виконання відразу кількох завдань, причому кожне з яких важливіше за інше, часто не дозволяють вчасно концентруватися на найпотрібнішому і відокремлювати в інформаційному потоці зерна від полови.
Який вихід, і чи є він? Чи можна виховувати «продуктивних багатозадачників»? Не секрет, що мозок, як і будь-який людський орган, цілком піддається тренуванню. Більш того, буде цьому радий і віддячить Вам за те, що про нього вчасно подбали. Подібно до того, як Ваше тіло вдячно зітхне після тренування в басейні.
Непересічне в пересічному
Друга половина двадцятого століття і початок двадцять першого подарували людству безліч революційних методик, які покликані та допомагають розвивати «неабияке в пересічному». Але застосовувалися вони, як правило, для тренування спецперсоналу, перед яким стоять непрості спецзавдання. Однак час вніс корективи і потроху спецметодики розвитку мозку і пам’яті стали «просочуватися» в широкі маси. Корпорації все більше думають над тим, щоб збільшити ефективність персоналу, не особливо примножуючи його кількість. Керівники витрачають гроші на корпоративні тренінги з особистої ефективності, менеджменту, управління персоналом, продажів, ведення переговорів, розвитку сервісу, фінансової грамотності, маркетингу, інформаційних технологій. Це все, безперечно, чудово. Співробітники проходять курси у дружній компанії колег і виходять звідти щасливі та «просунуті». Але через якийсь час набуті корисні навички все ж таки починають «замилюватися», як око втомленого снайпера.
На допомогу приходять ті самі «спецтехнології», серед них, зокрема, техніка запам’ятовування, творчості та організації мислення під назвою Mind Mapping (у буквальному перекладі «карт розуму», або інтелект карт, або ментальних карт), винайдена в 60-ті роки минулого століття канадцем Тоні Бьюзеном. Він особисто встановив рекорд у запам’ятовуванні великих обсягів інформації, а також став автором багатьох книг-бестселерів. Він також став засновником чемпіонатів пам’яті, які зараз дуже популярні у міжнародній культурі та спортивному житті.
Найбільші західні корпорації використовують метод MindMap у своїй роботі. Бьюзен надавав консалтингові послуги великим міжнародним організаціям, таким як Microsoft, IBM, Walt Disney, Encyclopaedia Britannica, Barclays International, McLaren Technology, British Telecom, Royal Mail, Goldman Sachs, Oracle, STABILO, BBC і т.д.
«Завтрашній світ буде іншим, і нам потрібно задуматися, що це означає і що з цим робити. В організаціях ходять модні слівця «інтелектуальний капітал», але для того, щоб отримати прибуток з цього капіталу, потрібно активно працювати, так само, як ми працюємо з фінансовим капіталом», – пише Тоні Бьюзен у своїй книзі «Як створити інтелектуальну організацію» .
Крім родоначальника методики Бьюзена, тему розробляли багато інших фахівців-практиків. Книг з MindMap існує дуже багато, але мало хто вміє правильно цей метод практично використовувати – так, щоб він давав 100% результат.
Дивні різнокольорові малюнки
Отже, що ж таке інтелектуальні (ментальні) карти і чим вони корисні як для бізнесменів, так і для інших смертних? Інтелект-карта – це особливий вид запису матеріалів у вигляді радіальної структури, тобто структури, що виходить від центру до країв, що поступово розгалужується на дрібніші частини. Інтелект-карти можуть замінити традиційний текст, таблиці, графіки та схеми. Поняття та ідеї зображуються різнокольоровими гілками (від яких відходять дрібніші гілочки) і кольоровими картинками, що добре запам’ятовуються. Окремі частини інформації виявляються пов’язані між собою, збудовані у певну ієрархію. В результаті її легко проаналізувати, зрозуміти і запам’ятати. І навіть придумати щось новеньке. Спочатку навіть не віриться, що ці дивні напівдитячі малюнки можуть вивести людський розум на інший рівень! Але те й воно, що ментальні карти називають «сильним засобом від закипання мозку». І їх використанню можна навчитися! Вони ефективні там, де потрібно накидати загальне бачення ситуації та поетапно деталізувати її. За допомогою ментальних карт, наприклад, люди створюють семантичні ядра, проектують карту інтернет-сайту, проводять маркетингові дослідження, генерують ідеї, готуються до презентацій, організовують заходи, планують бюджет і складають список справ на тиждень. Інтелект-карти також допоможуть влаштувати ефективний мозковий штурм, допоможуть якісно законспектувати матеріал, опрацювати ідею, «розписати» проект по виконавцям, і правильно підійти до мети.
Раніше ніхто і не підозрював про існування ментальних карт, але зараз їх можуть використовувати всі, в тому числі, використовуючи спеціальні комп’ютерні програми.
У повсякденній роботі менеджера використовувати методи та підходи ментальних карт можна для вирішення, наприклад, таких легких та складних завдань, як:
- Складання регламентів та посадових інструкцій для персоналу;
- Створення організаційної структури підприємства;
- Опис бізнес-процесів;
- Проведення зустрічей та нарад;
- Проведення «мозкових штурмів»
- Складання скриптів;
- Робота над SWOT-аналізом;
- Проведення аналізу ризиків;
- Стоворення маркетинг – плану;
- Планування зустрічей.
І це лише мізерна частина завдань, які можна навчитися вирішувати швидко і якісно, вдавшись до тренування мозку за «таємними», ретельно зібраними методиками.
Отже – вихід із «полону непродуктивної багатозадачності» є. Можна цілком вимірним чином прокачати ресурсність мозку і змусити його запам’ятовувати більше і запам’ятовувати назавжди. Отримати систему «паралельного процесингу» у своїй голові. Як бонус – «розпушити» творчий потенціал та отримати вражаючі результати. Це цілком можливо, якщо про ваш мозок потурбуються професіонали. У міжнародному освітньому центрі Inten навчать і дорослого, і дитину, і простого всезнайку, і школяра, і студента, і початківця, і «просунутого» бізнесмена.
